Вже кілька років у Західній Німеччині ф антастичні повісті й
романи займають досить поважне місце серед літератури, в тому
числі й у жанрі белетристики головно для молоді. Цей жанр поши
рений під назвою, що прийшла з англійської мови, й називається
’’ф антазі” .
Почалася ця тенденція в половині 1970-их років з перекладів
творів Джона Толкіна. Причину цього звернення до ф антастики
можна вбачати в надмірному перевантаженні реалістичної мо
лод іж ної повісти 1960-их і початку 1970-их років педагогічною та
соціяльною тематикою, коли казка і байка були відсунуті на
другий плян.
Тому зрозуміло, чому з такими зусиллями література ф антас
тики пробивала собі дорогу до молодого читача: видавці, що на
Заході керуються виклю чно комерційними критеріями, завжди
скептично ставляться до нових напрямів у літературі. Як приклад
можемо навести долю перекладу ф антастичної повісти Олеся
Бердника О коцвіт на німецьку мову. Цей переклад безуспіш но
блукав, починаючи від 1972 p., по різних німецьких молодіжних
видавництвах. Хоч відповіді виявляли часто захоплення, проте
жаден видавець не наважився надрукувати книж ку, бо побою вав
ся, що книж ковий ринок не сприйме досі незвичної тематики.
Один із найвизначніших представників німецької літературної
фантастики Міхаель Енде цілих десять років шукав видавця для
своєї, сьогодні дуже популярної повісти Момо. Енде виступив зі
своїм першим твором повістю Д ж ім Кнопф та маш иніст Л укас у
1960 р. Вже ця перша його пригодницька повість має деякі фантас
тичні мотиви, зрештою, як і За чарівною квіт кою Бердника (1958).
Але Енде щ ойно в повісті Момо (1973), що сьогодні вже належить
до клясичного репертуару м олодіжної літератури і до якої сьо
годні також тягнуться і дорослі читачі, віддався зовсім ф антас
тичній тематиці й заторкнув важливу проблему часу в лю д ськом у
житті. У цій повісті макабричне товариство ’’сірих добродіїв” панує
над лю дьм и і намагається придуш ити їх, вимагаючи все більш ого
заощ аджування часу. У дійсності вони обдурю ю ть лю дей і заби
рають у них цей час. Але час — це життя, а життя знаходиться в
лю д ських серцях. Чим більше лю дина заощ аджує час, тим більше
вона бідніш ає, її буття заповню ється поспіхом і холодом. Від
цього холоду й безсердечности терплять найбільше діти, однак
на них ніхто не звертає уваги. Коли стан лю дства досягає найкри-
тичніш ої фази і ’’сірі д об родії” вже майже оволоділи світом,
digitized by ukrbiblioteka.org
господар часу Майстер Гора виріш ує рятувати світ, однак для
цього йому потрібна щиро віддана дитина. Так дівчинка Момо в
боротьбі з ’’сірими добродіям и” рятує світ. Час, який було вкра
дено в лю дей, повернено їм тепер назад. Світ, що був невилі
ковно хворим, вдалося врятувати.
Цю основну дум ку автора, що чудо може врятувати загро-
жений світ, знаходимо також у повісті Окоцвіт Бердника. Цей
твір, надрукований восени 1969 р. в Україні, був вилучений з
продажу в СРСР, але згодом його перевидано в Канаді. Ця сама
тема, що в Бердника, також є в Енде, в його повісті Безконечна
іст орія (Die unendliche Geschichte, 1979). Цей твір перекладено
багатьма мовами світу (наприклад, на англійську мову переклад
Ралфа Мангайма називається The Never-ending Story) і спопуляри
зовано ф ільмом, що був створений за мотивами цієї повісти. Це
історія маленького нездари, що відкриває для себе світ фантазії і,
відкриваю чи незаймані ф антастичні країни, набирається сили й
д о в ір ’я до себе. Авторові йдеться при тому про потребу наново
відкрити багатство фантазії, бо без неї життя стає бідним і
порожнім. Так само як герой цієї повісти Бастян Бальтазар Бук
рятує країну ’’Ф а н та зію ” , Славко й Ліна, молоді герої з О коцвіт у
Бердника, теж подаю ться у всесвіт, щоб шляхом казки врятувати
плянету, де гинуть квіти.
Цікаво, що Енде, який спочатку згодився, щоб за мотивами
його повісти Безконечна іст орія відсняти фільм, згодом відсах
нувся від цього проекту, який все ж таки зреалізовано без його
участи. Ф ільм , одначе, від літературного твору дуж е віддалився:
в той час, як мотивом автора було рятувати л ю д ську уяву, фільм
показує глядачеві тільки ф антазію режисера і не дає йому спону
ки розвивати її далі. У 1982 р. з’явилася казка-п’єса Казка чародія
(G auklerm archen), з сильним наголошенням мотиву моралі. Чи
має лю дина право продавати свою совість, щоб урятувати голе
існування? В ідповідь Енде недвозначна: чиста совість і щира
друж ба перевищ ують своєю вартістю добробут. Останній твір
Енде 1984 р. Дзеркало в дзеркалі— лябіринт (Der Spiegel im Spiegel
— Ein Labyrinth) — це збірка оповідань ф ілософ ічного змісту,
навіяних східньою ж иттєвою мудрістю , є вже лектурою виклю чно
для дорослого читача.
В той час, як у Бердника відбувається боротьба добрих і злих
сил (О коцвіт , Зоряний корсар, Подвиг Вайвасвати), що виявля
ється у різних ф ормах і часах, то співзвучний йому Енде, який так
само вживає ф антастику для передання своїх думок, також ста
рається витлумачити своїм читачам, чому саме добро і зло існують
одночасно на світі.
цитировать
свернуть ветку